середа, 10 квітня 2019 р.

Засідання №3
Тема. Самоосвітня діяльність учителя в умовах встановлення Нової української школи
Місце проведення:КЗ "Олександрівська ЗШ І - ІІІ ст. Долинської районної ради"

                                     

четвер, 14 лютого 2019 р.



Засідання № 2

Розвиток емоційного інтелекту школярів на уроках російської мови та зарубіжної  літератури з метою вдосконалення знань, умінь, навичок, необхідних для впровадження емоційно-ціннісного підходу  у викладацьку практику вчителів-словесників району провести семінарське заняття та відкриті уроки, вказати на методи та прийоми, що розвивають емоційну компетентність школяра, допоможуть словесникові побудувати навчальний процес під гаслом: «Школа з людським обличчям»
     Форма проведення: проблемний семінар                                    


              

                 

                   



пʼятниця, 31 серпня 2018 р.

Засідання №1 


ТемаАктуальні питання вивчення зарубіжної літератури та російської мови у 2018-2019 н.р.: стан, проблеми, перспективи.


 

пʼятниця, 12 січня 2018 р.

Чому навчати дитину, щоб вона досягла успіху в майбутньому

Чому навчати дитину, щоб вона досягла успіху в майбутньому



Принципи виховання дітей кардинально змінилися. Ось що потрібно зробити, щоб ваша дитина не програла конкурентам ще на старті.
Всі батьки бажають своєму малюкові кращого. Але є одна біда: щиро, мріючи підготувати дитину до майбутнього, ми вчимо її тому, що підказує наш досвід. І рідко замислюємося, наскільки швидко разом з цим досвідом старіємо.
Чому пора змінювати підхід до навчання?
Соціологи заявляють, що в найближчі 10-15 років зникнуть до 20%  професій, які існують тепер. І з’явиться мінімум стільки ж нових. До 2030 року, як вважають експерти дослідницької організації McKinsey Global Institute, з ринку праці зникне не менше 375 мільйонів робочих місць. Роботу, яку виконують люди, візьмуть на себе роботи. Є навіть спеціальний сервіс, за допомогою якого можна визначити, чи знаходиться ваша професія в групі ризику. Втім, мова зараз не про вас, а про дітей.
Ми як і раніше готуємо дітей до життя в умовному ХХ столітті, в той час, як світ вже змінився і продовжує змінюватися.
Ви думаєте, що ранній розвиток, математичний ліцей і поступлення на престижний економічний факультет якогось столичного вузу гарантують дитині посаду, як мінімум бухгалтера, а при хороших розкладах і швидке зростання до фінансового директора великої корпорації? Прокиньтесь! У 2016 році на Всесвітньому економічному форумі в Давосі економісти і бухгалтери були названі серед основних професій-лузерів: в цій сфері в найближчі роки очікується максимальне число скорочень.
Ті навички, які виявляться вирішальними при прийомі на роботу в роботизованому завтра, сьогодні ще не відіграють вагомої ролі, ми їх ігноруємо. Між тим, щоб не загубитися в новому світі, люди будуть змушені прокачувати свої вміння, в яких вони як і раніше перевершують роботів. Саме це і визначає нові принципи навчання та виховання.
На жаль, стандартні сучасні школи, як і раніше дають дітям навички родом з минулого століття. Тому так важливо, щоб всі батьки пояснили синові чи доньці п’ять простих речей.
Чому навчати дитину?
1. Не зубрити
За здатністю до запам’ятовування ми — люди — програли комп’ютерам і роботам вже давно. Обсяг знань, який теоретично можна вкласти у голову школяра за 10 років, не перевищує 1 ГБ.
Полічіть самі: середній підручник, який містить 150 сторінок по 2 400-2 500 символів на кожній, займає близько 0,35 МБ. Нехай в рік діти вивчають 10 таких підручників. Тоді обсяг отриманої ними текстової інформації за 11 років навчання складе менше 40 МБ. Додамо сюди додаткові позакласні заняття та читання, зображення та вивчення інших мов… Навіть збільшивши шкільні 40 МБ в 25 разів, ми отримаємо всього-на-всього 1 ГБ інформації.
А тепер порівняємо. Весь архів Великобританії, що зберігає в собі повну історію держави за тисячоліття, дорівнює приблизно 70 ТБ. Що стосується комп’ютерів, в цьому році пам’ять окремо взятого електронного обчислювального пристрою вже досягла 160 ТБ.
А отже, якщо ви як і раніше вважаєте важливим засунути в пам’ять чада роки правління Тутанхамона чи, наприклад, нюанси абелевого різноманіття, ваша дитина програла машинам вже зараз. Вона витратила час і сили на зубріння непотрібної інформації, у той час як її однолітки-конкуренти набували інших, набагато важливіших навиків.
2. Бути відкритим для нового
«Модель, в якій люди ходять до школи протягом перших 20 років життя і далі наступні 40 або 50 років працюють за набутою професією, порушена, — каже Сьюзен Ланд, експерт з соціальних взаємин і співавтор дослідження McKinsey Global Institute. — Нам доведеться думати про постійне навчанні впродовж всієї кар’єри».
Це означає, що найважливіший навик, який повинна винести дитина з шкільних років — вміння і бажання вчитися.
А для цього важливо організувати процес навчання так, щоб навчання не стало для школяра важким або страшним вантажем.
Не треба сидіти над математикою, «поки все не зробиш». Втомився — відпочинь. Відклади. Повернешся до математики, коли знову відчуєш в собі сили й інтерес. Ну або не повернешся, якщо захопишся чимось новим.
3. Робити наголос на тому, що по-справжньому цікаво
«Цим грошей не заробиш», — нерідко відмахуються батьки від будь-яких, як їм здається, безглуздих захоплень покоління, яке підростає. І вперто підштовхують сина чи дочку в юристи (а раптом стане директором юридичного департаменту великої корпорації?), програмісти (а раптом доросте до «сеньйора»?), менеджери (топ-менеджмент звучить солідно!), медики (неодмінно головний лікар!)… І, загалом-то, батьків можна зрозуміти: все XX століття готувало їх до вертикальної кар’єри, коли з «грязі — в князі», сходинка за сходинкою, з учнів — працівники, з працівників — начальники, з начальників — в big boss.
Але світ змінився і зараз на перший план виступає горизонтальна кар’єра. Це коли ти не рвешся вгору, а просто робиш те, що тобі подобається: ну, наприклад, ляльки з порцеляни чи зброю «під Середньовіччя». При цьому ти удосконалюєшся, твої твори з кожним днем стають все крутішими. Хай навіть твоє хобі цікаво всього 500 людям на планеті, завдяки інтернету ці люди знаходять тебе. І ось вже твої найкрутіші в світі ляльки або кинджали стають затребуваними, ростуть в ціні, а ти здобуваєш статус майстра.
Жоден робот не зможе вкласти душу в виріб так, як це зробить людина. А значить, саме ця справа, до якої лежить серце, в кінцевому підсумку може виявитися для вашої дитини страховкою від втрати місця в житті.
4. Бачити можливості
З великою ймовірністю люди, яким зараз менше 15 років, проживуть ще століття. А це величезний термін. Порівняйте, наприклад, себе і середньостатистичного жителя Європи 120 років тому. Як вам спільність інтересів? Згодився б вам його досвід ремонтувати візок чи чистити димову трубу? А дві корови (між іншим, велика цінність для сільського жителя 120 років тому!) — як вам такий капітал, оцініть?
Те, що представляється цінним нам, сьогоднішнім, завтра може втратити сенс.
Попереду у наших дітей — величезний життєвий термін. Чи варто плакати над нещасливим першим коханням, якщо у тебе попереду ще мінімум 100 років, впродовж яких ти закохаєшся десяток разів? Варто засмучуватися через погано написану контрольну з хімії, якщо хімію — раптом вона знадобиться — ти зможеш вивчити ще разів п’ять? Чи варто вважати себе невдахою, якщо не вступив до вузу чи не отримав роботу мрії?
Для людини з минулого, якій на кар’єрний зліт було відведено всього 15-20 років, рік-два зволікання — критичний термін. Для людини з майбутнього ті ж рік-два — це шанс озирнутися і побачити інші перспективи. Не варто впиратися рогом у справу, яка не піддається. Краще витратити час на пошук того, що виявиться дійсно твоїм.
5. Вміти кооперуватися з іншими людьми
Це одна з найважливіших навичок майбутнього, якій категорично не вчить сучасна школа. Адже що таке кооперація? Це коли, наприклад, контрольну роботу отримує не одна дитина, а група дітей з різним рівнем знань і ставленням до навчання: «Ось вам, хлопці, завдання. У вас є 20 хвилин, щоб подумати і дати спільне рішення».
Стандартна школа найчастіше такий підхід не сприймає, оскільки учитель думає: «Та ну! А раптом контрольну вирішить хтось один, а решта просто спишуть?» І в чомусь він правий. З іншого боку, рішення завдань у дорослому світі — це завжди груповий проект.
У комерційних організаціях ніхто не ставить перед кожним співробітником різні варіанти однієї і тієї ж «контрольної». Там створюються групи, які отримують якусь загальну задачу, а далі вирішують її по мірі можливостей та здібностей кожного. Один придумав ідею, інший її записав, третій розкритикував, четвертий втілив, а п’ятий начебто нічого не зробив — просто чай вчасно приніс, створив атмосферу для творчості.
Емоційний інтелект стане одним з найважливіших навичок, необхідних для успіху.
І нехай від реальної контрольної за старими правилами дитина поки не відкрутиться, розробляти навик кооперації можна на інших групових уроках. Наприклад, на фізкультурі, вселяючи школяреві: «Якщо з твоєї емоційною підтримкою один переміг, то це ваша спільна перемога».
Вміння працювати в команді — причому працювати не тільки «вирішувачем питань», але і створювати творчу атмосферу, давати колегам емоційний відгук — вже до 2020 року стане однією з найбільш важливих навичок при прийомі на роботу. І її поки не може імітувати жоден робот.

понеділок, 8 січня 2018 р.



Використання блогу як медіа-освітньої 
технології в процесі навчання

Використання комп’ютера на навчальних заняттях досягло свого апогею й практично зупинилося у розвитку на рівні застосування слайдових презентацій. Вчителі охоче використовують слайдові презентації як один із різновидів візуально-акустичного ряду на всіх етапах уроку. Популярність використання комп’ютерної технології PowerPoint пояснюється тим, що залишаються незмінними основні принципи класно-урочної системи: на всіх стадіях уроку продовжує звучати монолог вчителя. 

З іншої сторони, продовжує розвиватися споживацьке використання Інтернет-ресурсів учнями, коли школярі бездумно копіюють готові реферати. Небезпека подібного пасивного сприйняття інформації в кінцевому результаті приводить до хижацького ставлення до медіа, плагіату текстів, робіт, ідей та формування стереотипного мислення й спотвореного світогляду.
В цих умовах стає нагальною необхідністю застосування медіа-освітніх педагогічних технологій і стратегій, формування в школярів медіа-компетентності, під якою розуміється критичне й вдумливе ставлення до медіа з метою виховання громадян, здатних висловлювати власні судження на основі отриманої інформації. Сформована в учнів медіа-компетентність дає можливість використовувати необхідну інформацію, аналізувати її, ідентифікувати економічні, політичні, соціальні чи культурні інтереси, пов’язані з нею. Медіа-освіта навчає інтерпретувати і створювати повідомлення, вибирати найбільш придатні  для комунікації медіа, дозволяє людям здійснювати їх право на свободу самовираження й інформації, що не тільки сприяє особистісному розвитку, але також збільшує соціальну участь й інтерактивність.
Перспективним напрямком реалізації принципів медіа-освіти у навчальному процесі є застосування систем спільної навчальної роботи, заснованих на використанні інформаційно-комунікаційних технологіях. При застосуванні подібних систем навчання знання не передаються від вчителя до учнів, а виникають в процесі спільної навчальної діяльності. Співробітництво між учнями підвищує їх мотивацію й забезпечує тим самим кращі умови для досягнення заданих навчальних цілей. Учні несуть відповідальність за навчання один одного, як і самих себе. Тобто успіх одного учня дозволяє добитися успіху іншим учасникам групи.
При навчанні в співробітництві учні відчувають:
1. Позитивний взаємозв’язок. При виконанні завдання учні повинні чітко усвідомлювати, що та частина, яку вони виконують індивідуально, впливає на якість виконання всього завдання в цілому і на якість засвоєння матеріалу іншими учнями. Вчитель формулює завдання таким чином, що учні мусять обмінюватися інформацією. Позитивний взаємозв’язок означає, що учні групи повинні відчувати необхідність один в одному.
2. Особистий внесок. Кожен член команди відчуває  відповідальність за свої і командні успіхи у вивченні матеріалу й робить свій активний внесок в роботу групи. Учитель уважно спостерігає за процесом й оцінює внесок кожного учня. Отже, для своєї академічної успішності учні повинні чесно виконати свою частину завдання.
3. Спільну творчу діяльність. При виконанні завдання учні підтримують один одного, оскільки їхня діяльність залежить один від одного.  Вчитель відкрито стимулює їх допомогу один одному. Подібна взаємодія надає можливість створити стійкий зворотний зв’язок між учасниками групи (перевірка ідей, побудова системи поглядів, обмін думками) й породжує повагу, увагу, створюючи додаткову мотивацію.
4. Соціальні вміння. Щоб ефективно працювати разом, учням необхідно застосовувати комунікативні вміння: вміння прийняти рішення, вибудовувати довіру, навички безпосереднього спілкування, розв’язання конфліктів.
5. Оцінку роботи команди. Група періодично оцінює свої досягнення – наскільки ефективно отримується працювати разом, що необхідно зробити, щоб робота групи стала ще більш ефективною [1].
Одним із сучасних соціальних сервісів Інтернету, який дозволяєвикористати принципи навчання у співробітництві, є створення та введення блогу. Термін «Блог» походить від англійського слова «web-logging» – вхід до Всесвітньої мережі. Блог – це веб-сайт, головний зміст якого – записи, зображення чи мультимедіа, що регулярно додаються. Для блогів характерні короткі записи тимчасової значущості. Створюється блог автоматично, за допомогою чисельних Інтернет-сервісів, що пропонують таку послугу. Наприклад, за допомогою безкоштовного ресурсу Blogger (http://www.blogger.com) веб-сторінку можна створити за 5 хвилин. Блоги доступні учням будь-якого віку, що вміють читати та писати.
Вміст блога можна уявити собі як стрічку, на якій в хронологічному порядку, згідно з датами їхньої публікації автором, йдуть дописи, так звані пости, один за одним. Оскільки з часом у блозі накопичується багато постів, зазвичай ця стрічка займає кілька веб-сторінок, так що найновіший пост займає верхню частину першої сторінки, і чим давніше, тим нижче від нього містяться попередні пости, скажімо, всі пости за останній тиждень; друга сторінка тоді присвячена постам за тиждень до того, третя сторінка ще давнішим. Як правило, сторінки блога також містять посилання на архів блогу, тобто на попередні пости, згруповані по місяцях і роках. Отже, навігація блога в хронологічному порядку є дуже легкою.
Типово окремий пост у блозі має заголовок, дату публікації, власне, зміст, який складається з гіпертексту (думки автора, цитати, тощо), посилань на інші сайти та блоги в Інтернеті, інколи зображення чи навіть відео. Також пост містить коментарі до нього, залишені відвідувачами та просту веб-форму, за допомогою якої вони долучають ці коментарі. Здійснення коментарів до опублікованих матеріалів є важливою умовою існування блогу як соціального сервісу. Коментарі до публікацій – важливий інструмент спілкування на блозі. Щоб отримати можливість додати свій власний коментар до матеріалу, розміщеного на блозі, достатньо буде заповнити відповідну форму. Саме у формі коментарів відбувається спілкування авторів опублікованих матеріалів. Публікація і коментарі до неї створюють відповідне комунікативне поле, де розгортаються цікаві дискусії.
Наявна в блогах можливість розміщення коментарів до повідомлення сприяє отриманню зворотного зв’язку і потенційної підтримки нових ідей. Можливість включення в текст гіперпосилань на інші ресурси допомагає учням усвідомлювати взаємозв’язки і контекст знань, їх конструювання та освоєння. Гіперпосилання використовуються в якості додаткових аргументів для будь-яких заяв чи коментарів, які публікує автор блогу. Посилання на джерела можуть допомогти читачеві вирішити, наскільки відповідає його переконанням те, що пише автор блогу.
З іншої сторони педагогічний потенціал блогів полягає в тому, що учні в процесі отримання, трансформації знань і подальшій публікації своїх робіт вчаться конструювати знання, засновані на відносинах і спілкуванні. В цьому процесі учні мають реальні можливості оприлюднити свої роботи. Для вчителів же опубліковані праці школярів – це можливість зробити висновки про те, як учні присвоюють смисли і стратегії, освоєні в рамках соціального досвіду. Для учнів публікація на блозі – це матеріал для подальшої рефлексії і аналізу, який дозволяє їм ще раз звернутися до своїх робіт і переосмислити їх, збагатити таким чином свій навчальний досвід. Блоги мають великий потенціал для активного та інтерактивного навчання, інтенсивної взаємодії між учнями та викладачами, розвитку навичок мислення вищого порядку і більшої гнучкості навчального процесу.
Підвищений інтерес учнів до створення та ведення блогів можна пояснити наступними причинами: 
1. Використання блогів допомагає учням стати експертами в сфері знань, що вивчаються. У процесі ведення блогу можна виділити три етапи: „пошук”, „фільтрування” та „публікація”. Щоб знайти інформацію, яку можна використати в блозі (прокоментувати, покритикувати, послатися), автори блогів відвідують безліч сайтів з певної тематики. У процесі роботи блогеру необхідно ознайомитися з величезною кількістю інформації з теми, навіть якщо не вся вона потім буде згадуватися в блозі. Потім блогер повинен вибрати ту інформацію, яка буде розміщена на його сайті. Необхідність регулярної роботи – нові повідомлення повинні публікуватися щонайменше раз на тиждень – робить безперервним процес поповнення знань учнів за певними темами.
2. Використання блогів посилює інтерес до процесу навчання. Новизна технологій є одним з мотивуючих факторів у навчанні. Мотивація учнів при використанні блогів зумовлена не тільки технологічними можливостями, але й тим, що учні пишуть про те, що важливо особисто для них. Учні самі керують процесом свого навчання, займаючись активним пошуком інформації та отримуючи коментарі від інших людей.
3. Використання блогів дає учням право брати участь в соціальних процесах. Одна з цілей навчання – включення учнів в життя суспільства. У процесі ведення блогів учні швидко розуміють, що їхні повідомлення можуть читати не тільки викладачі та однокласники. Блоги виводять виконувані завдання за межі навчального процесу та взаємовідносин „вчитель-учень”, дозволяючи всім охочим оцінити і прокоментувати роботи учнів.
4. Використання блогів відкриває нові можливості для роботи в класі і за його межами. За традиційної організації навчання через брак часу на заняттях та обмеженість обсягу навчальних курсів не у всіх учнів є шанс висловитися і бути почутими. Ведення блогу дозволяє кожному учневі взяти участь у дискусії, що відкриває нові перспективи для навчання. За допомогою блогів клас переходить свої фізичні кордони і розширюється до нескінченної інтернаціональної аудиторії [3].
 Використання блогів в класі створює підвищення технологічної грамотності у дітей, що допоможе їм у дорослому житті.
Вчителі можуть використовувати блоги як спосіб розміщення важливої інформації, такої, як домашня робота, важливі дати, пропущені уроки, проекти, дошки обговорень і іншу корисну інформацію класу, доступну для всіх. Учні можуть отримати доступ до цієї інформації з дому або з будь-якого комп’ютера, підключеного до Інтернет.
Вчителі та батьки можуть також використовувати блоги для того, щоб спілкуватися один з одним. Інформація може бути розміщена для батьків про події, що відбуваються в класі, екскурсії, свята і презентації. Блоги також є інструментом для батьків, щоб з’ясувати, щоденні завдання та вимоги до уроків, щоб вони могли перевірити успішність та результативність своїх дітей. У першу чергу завдання вчителів полягає у навчанні своїх учнів, але навчання і спілкування, відкрите з батьками через блоги, є корисним інструментом, щоб тримати відкритими канали зв’язку між вчителями та сім’ями учнів.
Отже освітні блоги, які сьогодні існують в мережі Інтернет, можна поділити на наступні види:
1. Блог вчителя-предметника. Подібний блог може містити навчальні плани, конспекти, корисні посилання, додаткову інформацію, навчальне відео тощо.
2. Блог класу. Співавторами такого блогу можуть виступати учні та їхні батьки. На такому блозі, як правило, розміщують інформацію про класні заходи, інформацію для батьків та самих учнів, фотографії класу тощо.
3. Блог методобєднання вчителів. Зміст такого блогу може складати інформація для вчителів-предметників, новини у навчанні, інформація про різні конкурси тощо.  
4.  Блог – електронний зошит учня. Учні можуть виконувати домашні завдання прямо в блозі (твір, есе), а вчитель отримує можливість оцінити та прокоментувати виконану роботу.
5. Блог – шкільна газета. Така форма газети є дуже зручною для сучасних школярів, оскільки дозволяє не тільки публікувати статті, проводити різноманітні опитування, але й розміщувати чисельні фото та відео. Крім того, кожну публікацію можна прокоментувати, а автору відповісти на отримані коментарі.
6. Блог навчального проекту.
 На останньому виді освітнього блогу ми зупинимося більш детально.
Перед тим, як запропонувати учням здійснити навчальний проект у форматі блогу вчителю необхідно:
·                    по-перше, відвідати блоги, створені іншими вчителями, з метою формування уявлення про те, як вони можуть використовуватися у навчальному процесі;
·                    по-друге, попередньо педагог повинен створити власний блог, щоб мати уявлення про функції блогу та можливості їх застосування на практиці;
·                    по-третє, перед тим, як запропонувати такий засіб навчання учням, необхідно розробити правила використання блогу, обговорити тематику й попередньо підготувати навчальні матеріали;
·                    по-четверте, поширити інформацію про навчальний блог серед колег, щоб відбувався процес обговорення його змісту, позитивних моментів та недоліків такої форми роботи.
         Головним завданням створення блогу, який супроводжує виконання учнями навчального проекту, є розвиток самостійної дослідницької роботи учнів з визначеної теми.
1.  Вступна стаття, в якій формулюється тема проекту та обґрунтовується його цінність. Тема проекту може бути сформульована у вигляді проблемного питання.
2. Завдання проекту, умови його реалізації та оптимальні шляхи виконання поставлених завдань. Завдання проекту визначаються державними вимогами до рівня загальноосвітньої підготовки учнів. 
3. Поетапний опис процесу роботи над проектом, розподіл ролей, обов’язків кожного учасника, список використаних інформаційних ресурсів тощо.
4.  Висновок у вигляді узагальнення результатів, підведення підсумків та розв’язаних завдань. Виходячи із завдань навчального проекту, свої висновки учні можуть подати у формі статей.
5.  Самооцінка роботи групи. Під час створення та введення блогу учнями функції учителя полягають у наступному:
     1. Створення методичного опису проекту, таблиці оцінювання.
2. Співавторство. Вчитель приймає активну участь у створенні та розміщенні навчальних матеріалів на блозі: історичних документів, презентацій, таблиць, фотографій, відео, опитувальників, тестів, планування навчальних завдань і критеріїв оцінювання.
3.  В разі потреби навчання учнів використовувати сервіси Інтернету та блогосфери для виконання навчальних завдань.
4. Створення навчального середовища блогу: лічильника відвідувань блогу, ярликів, логотипів, взаємних посилань, календаря проекту, гаджетів та ін..
5. Підготовка учнів до захисту проекту.
6. Оцінювання виконаних завдань, заповнення таблиці оцінювання, коментування робіт учнів.
Оцінювання блогу як спільного результату роботи групи над навчальним проектом може відбуватися за наступними орієнтовними критеріями:
    1.   Дотримання термінів виконання проекту. 
   2. Оформлення блогу. Колір, шрифт та інші елементи, що дозволяють максимально зручно сприймати матеріал. Якість зображень, їх розташування в блозі. Узгодження зображень із змістом. Розташування списків, таблиць, малюнків.
    3.  Наявність орфографічних (лексичних) помилок.
4. Зміст блогу. Наявність опису проекту, завдань. Наявність гіперпосилань з наведенням аналізу цих джерел (коротка анотація, автори). Наведення плану дослідження. Розкриття теми дослідження (відповідність плану). Точна інтерпретація інформації, отриманих результатів (аналіз досліджених джерел). Наявність прогнозування наступних етапів дослідження, визначення тематики для подальшої роботи. Наявність оригінальних графічних аналітичних матеріалів (діаграм, схем). Логічне структурування матеріалу.
5. Використання джерел інформації. Використання різноманітних джерел інформації. Посилання на достовірні джерела інформації (або наявність коментарів щодо недостовірності відповідного джерела). Наявність гіперпосилань.
З боку учнів, що входять до складу групи, яка працює над навчальним проектомочікуються наступні дії:
1. представлення себе або команди;
2. створення плану проекту;
3. пошук джерел і посилань з Інтернету за темою;
4. детальна робота з джерелами (з текстами, документами, ілюстраціями), структурування (розбиття на смислові частини, відділення головної інформації від другорядної тощо);
5. аналіз знайдених матеріалів, наприклад, написання рецензії, початок дискусії;
6. практичне завдання: інтерв’ю, опитування;
7. створення словника по темі проекту;
8. підсумкове створення презентації, розміщення її у блозі;
9. підготовка до захисту і захист проекту (публічний виступ).
Для такої продуктивної спільної роботи в ході виконання навчального проекту учні повинні володіти цілим рядом вмінь:
1.     інтелектуальними: працювати з інформацією, аналізувати, систематизувати, узагальнювати її, встановлювати асоціації з раніше вивченим, робити висновки;
2.     творчими: генерувати ідеї, знаходити різні варіанти розв’язання навчальної проблеми;
3.     комунікативними: вступати в спілкування, відстоювати свою точку зору та вміння знаходити компроміс, прогнозувати результат свого публічного висловлювання (будь-яку статтю можна редагувати і це може робити кожен співавтор блогу) [3].
Отже, використання блогу як медіа-освітньої технології може служити базою для тренування і розвитку вмінь аналізу, синтезу й оцінки інформації, розвитку критичного й творчого мислення учнів. Такі практичні навички, як виділення головної думки, ідеї, причинно-наслідкового зв’язку, визначення первинної та похідної від неї інформації, цілей й мотивів автора, порівняння, співставлення різних джерел й точок зору на одну проблему, фактів і суб’єктивних думок, можуть стимулювати аналітичні здібності учнів, поглиблювати й розширювати знання учнів з історії.

Використана література
1.     Левицкая А.А., Федоров А.В. Роль и значение веб-квеста в современном образовании // Школьные технологии. – 2010. – № 4. – С.75.
2.     Ванчицький А. Блоги та мережеві щоденники, їх використання в педагогічній практиці // Електронний ресурс. Режим доступу до матеріалу: http://tolik.rovno.ua/?p=184  
3.     Морозов М.Н., Герасимов А.В., Курдюмова М.Н. Совместная образовательная деятельность школьников на основе компьютерных сетей // Школьные технологии. – 2010. – № 1. – С.79.